-
1 перемінятися
= перемі́нюватися, переміни`тися1) сменя́ться, смени́ться; переменя́ться, перемени́ться2) ( становиться иным) изменя́ться, измени́ться, переменя́ться, перемени́ться; ( о резком изменении к лучшему) преобража́ться, преобрази́ться -
2 переміщатися
= перемі́щуватися, перемісти`тисяперемеща́ться, перемести́ться -
3 перемірюватися
= переміря́тисяпереме́риваться, перемиря́ться -
4 перемішуватися
I = переміша́тися1) переме́шиваться, перемеша́ться2) ( утрачивать обычный порядок расположения) переме́шиваться, перемеша́ться, сме́шиваться, смеша́ться3) (несоверш.) переме́шиваться; проме́шиваться; переме́шиваться, сме́шиватьсяII = переміси́тися1) переме́шиваться, перемеси́ться; проме́шиваться, промеси́ться2) (несоверш.) переме́шиваться; проме́шиваться -
5 переміщатися переміщуватися
перемеща́тьсяУкраїнсько-російський політехнічний словник > переміщатися переміщуватися
-
6 превращаться
превратиться1) обертатися, обернутися в кого, в що, на кого, на що и ким, чим, повертатися, повернутися в кого, в що и на кого, на що, перевертатися, перевернутися в кого, в що, на кого, на що и ким, чим, перетворюватися и перетворятися, перетворитися, перероблятися, переробитися, змінятися, змінитися, перемінятися, перемінитися в кого, в що и на кого, на що, ставатися, статися ким, чим; (вырождаясь, приходя в упадок) переводитися, перевестися, зводитися, звестися на що, зіходити, зійти на що. [В сумне стогнання обертались речі (Куліш). Плач повернувся на радощі (О. Лев.). Хай те дитяче товариство повернеться тепер у побратимство (Мирн.). Народ наш міцно державсь своєї предківської віри і не хотів на поляків перевертатися (Єфр.). Австрія має перетворитися на демократичну державу - спілку національностей (Грінч.). Молоко за одну ніч переробилося в сир (Звин.). Скажи каменеві сьому, щоб стався хлібом (Єв.)]. Многолюдный и богатый край -тился в пустыню - великолюдна й багата країна обернулася (повернулася, перетворилася) в (на) пустиню, звелася на пустиню. Мечта -тилась в действительность - мрія перетворилася в (на) дійсність. -ться в камень - обертатися (обернутися) в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти. [Бодай не вернулось, в камінь обернулось (Рудан.)]. Вода -тилась в пар - вода обернулася в пару. [Вода може дати велику користь і не обертаючись в пару (Кониськ.)]. Снег -щается в воду - сніг обертається в воду. Личинка -щается в мотылька - лялечка обертається в метелика, перетворюється, переміняється в (на) метелика. -титься в силу (переносно) - вирости в силу. [В Єгипті вони, множачись серед муки, могли вирости в силу й забрать увесь край в свої руки (Франко)];2) (оборачиваться) перекидатися, перекинутися, перевертатися, перевернутися, обертатися, обернутися ким, чим и в кого, в що, на кого, на що, скидатися, скинутися ким, чим, перемітуватися, переметнутися в кого, в що и ким, чим, перемінятися, перемінитися, злицьовуватися, злицюватися в кого, в що, (во множ.) поперекидатися, поперевертатися, пообертатися и т. д. ким, чим и в кого, в що. [Чорт перекинувсь чоловіком (Манж.). От відьма знов перевернулась у сороку (на сороку) (Звин.). Обернися порося на карася (Номис)]. Оборотень, упырь -тился в волка - перевертень, упир перекинувсь (перевернувся, обернувся, скинувся, переметнувся) вовком (у вовка, на вовка), перемінився (змінився) в вовка.* * *несов.; сов. - преврат`иться(в кого-что) перетво́рюватися, перетвори́тися (в кого-що, на кого-що), оберта́тися, оберну́тися и пооберта́тися (на кого-що, в кого-що, ким-чим); ( переходить) перехо́дити, перейти́ (у що); (в сказках, суеверных представлениях фольк.) перекида́тися, переки́нутися и поперекида́тися, переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися (на кого-що, в кого-що, ким-чим) -
7 меняться
мениваться1) (обмениваться) - а) (страд. з.) мінятися, обмінюватися, замінюватися, вимінюватися, (промениваться) промінюватися. Банковые билеты -тся на деньги - банкноти міняються на гроші; б) (возвр. з.) мінятися, обмінюватися, замінюватися з ким чим. [Кайданами міняються, правдою торгують (Шевч.). Писанками обмінююсь, як христосуюсь (Г. Барв.)]. Давай -ться чем-л. - давай мінятися чим и на що, давай мінька (міньки) на що, ходім міньки на що. [Давай мінька на одежу (Куліш)]. -ться без придачи (вещь на вещь) - мінятися так на так, (зап.) віть на віть, токма. -ться взглядами - а) (переглядываться) ззиратися, зглядатися, перезиратися, переглядатися з ким, між собою; б) (мнениями) обмінюватися (ділитися) поглядами, думками, звіряти погляди (думки) одно одному, звірятися поглядами (думками) між собою. -ться крестами - мінятися хрестами, брататися з ким, між собою. -ться словами - перекидатися словом (словами) одно з одним, між собою, перемовлятися з ким, між собою;2) (изменяться: страд. и ср. з.) мінятися, змінятися и змінюватися, відмінятися и відмінюватися; (только ср. з.) мінитися, (переменяться) перемінятися; (переиначиваться) переинач[кш]уватися. [Місяць світив Оксані в лице, і було видно, як дивно мінилося воно кожну мить (Васильч.). Сцена швидко переміняється (Л. Укр.)]. Времена -тся - час міниться. Моды -тся - моди з[від]міняються. Ветер -тся - вітер міниться (переміняється). -ться в лице - мінитися, мінитися на лиці, на виду, мінитися (змінятися) з лиця. [Андрій аж мінився, так сердивсь (Коцюб.)]. -ться к лучшему - змінятися на краще, повертати на краще.* * *міня́тися; ( изменяться) змі́нюватися, зміня́тися; ( обмениваться) обмі́нюватися -
8 претворяться
претвориться перетворюватися, перетворитися, перемінятися, перемінитися в що. [Чуття перетворюються в слова і вчинки. На багатий вечір буває такая година, що вся вода переміняється в вино (Рудан.)]. -ться в действительность - перетворюватися, перетворитися в дійсність. [Той червоний туман, що тепер навис над ними, перетвориться завтра у дійсність (Коцюб.)].* * *несов.; сов. - претвор`иться1) ( во что - преобразовываться) перетво́рюватися, перетвори́тися (в що, на що); ( превращаться) оберта́тися, оберну́тися, обе́рнеться (на що, в що)2) ( вводиться) запрова́джуватися (несов.); ( осуществляться) зді́йснюватися, здійсни́тися; (несов., сов.: реализоваться) реалізува́тися; ( воплощаться) вті́люватися, вті́литисяпретвори́ться в де́ло — здійсни́тися, реалізува́тися, бу́ти (бу́де) реалізо́ваним
претворя́ться в жизнь — запрова́джуватися (вті́люватися) в життя́, зді́йснюватися
3) страд. (несов.) перетво́рюватися; оберта́тися; запрова́джуватися; зді́йснюватися; реалізува́тися; вті́люватися -
9 transient
1. n1) щось випадкове (тимчасове, мінливе)2) амер., розм. тимчасовий постоялець (у готелі, пансіоні)2. adj1) швидкоплинний, скороминущий; короткочасний2) несталий, мінливий, переміннийtransient target — військ. швидко зникаюча ціль
3) випадковий, тимчасовий4) амер., розм. тимчасовий (про мешканця готелю)* * *I n1) щось тимчасове, нестійке2) aмep. тимчасовий мешканець (у готелі або пансіоні); людина, що переміщається у пошуках роботи; безробітний бродяга3) cпeц. нестабільний режим, перехідний процес; раптове підвищення, підскік (електричної напруги, звучання)II a1) короткочасний; швидкоплиннийtransient tears — сльози, що швидко проходять
2) несталий; зміннийtransient agent — вiйcьк. нестійка отруююча речовина
transient target — вiйcьк. швидкозникаюча мета; cпeц. перехідний, нестаціонарний (про режим, процес)
transient dealer. vendor — комівояжер; мігруючий
transient agricultural population — мігруючі сільськогосподарські робочі; перехідний ( про спадкові ознаки)
4) випадковий, тимчасовий ( про роботу); aмep. тимчасовий (про мешканця в готелі або пансіоні)the summer hotel does not take transient guests — = літній готель здає номери тільки на сезон; aмep. призначений для випадкових відвідувачів
transient hotel — готель для (випадкових) проїжджих
-
10 anaseismic
-
11 deambulatory
adjмандрівний; що переміщується* * *aмандрівний; який переміщається -
12 transient
I n1) щось тимчасове, нестійке2) aмep. тимчасовий мешканець (у готелі або пансіоні); людина, що переміщається у пошуках роботи; безробітний бродяга3) cпeц. нестабільний режим, перехідний процес; раптове підвищення, підскік (електричної напруги, звучання)II a1) короткочасний; швидкоплиннийtransient tears — сльози, що швидко проходять
2) несталий; зміннийtransient agent — вiйcьк. нестійка отруююча речовина
transient target — вiйcьк. швидкозникаюча мета; cпeц. перехідний, нестаціонарний (про режим, процес)
transient dealer. vendor — комівояжер; мігруючий
transient agricultural population — мігруючі сільськогосподарські робочі; перехідний ( про спадкові ознаки)
4) випадковий, тимчасовий ( про роботу); aмep. тимчасовий (про мешканця в готелі або пансіоні)the summer hotel does not take transient guests — = літній готель здає номери тільки на сезон; aмep. призначений для випадкових відвідувачів
transient hotel — готель для (випадкових) проїжджих
-
13 перерешать
перерешить перерішати, перерішити, пересуджувати, пересудити; (передумывать) передумувати, передумати, перемірковувати, переміркувати що, (в песнях) перераджувати, перерадати. [Радять мені люди, а я тую раду сама перераджу (Чуб.)]. Перерешённый - перерішений, пересуджений, передуманий, переміркований. -ться - перерішатися, перерішитися, пересуджуватися, пересудитися.* * *I несов.; сов. - перереш`ить1) (задачу, вопрос) розв'я́зувати по-і́ншому (іна́кше), розв'яза́ти по-і́ншому (іна́кше), перері́шувати и переріша́ти, перерішити2) ( принимать другое решение) перері́шувати и переріша́ти, переріши́ти; ( передумывать) переду́мувати, переду́мати и попереду́муватиII(несов.: многое, всё) порозв'я́зувати, переріша́ти -
14 прагматизм
ПРАГМАТИЗМ ( від грецьк. πραγμα - річ, факт, діло, користь) - філософський напрям кін. XIX - XX ст.; найбільш характерний для амер. філософії. Витоки ідей П. - у філософському вченні Пірса, який у 1878 р. увів і сам термін "П." як назву для своєї теорії значення. Подальшого розвитку П. здобувся в емпіричному прагматизмі Джеймса, інструменталізмі Дьюї, операціоналізмі Бриджмена, концептуалізмі Льюїса, гуманізмі Шиллера та ін. Як один із напрямів філософії Модерну П. претендує на проект "реконструкції філософії", який ґрунтується на критиці традиції європейської метафізики, зокрема дуалістичної філософії Декарта. Картезіанському пропедевтичному скептицизмові П. протиставляє концепцію віри; вченню про інтелектуальну інтуїцію - її прагматистське тлумачення; раціоналістичному критерію ясності ідей - виявлення їхніх значень через зведення змісту до практичних наслідків. У праксеології П. вивищує адаптивний аспект практичної діяльності, тоді як марксизм - радикально-перетворювальний. "Принцип Пірса" ставить знання у відношення до практичних наслідків дії, які спричиняються у процесі пізнання. Когнітивний процес переміщується від метафізичного осягнення істини до пошуку логічних значень, тобто у площину епістемології. Людина у ситуаційно-психологічному контексті пізнання рухається від сумніву до віри. Ідеї П. систематизував, виклав та популяризував Джеймс, який, крім того, створив і власну оригінальну теорію П. П. Джеймса спирався на його філософію радикального емпіризму, психологію функціоналізму та тлумачення релігійного досвіду як необхідного елемента життя людини та її практичних дій. Дотримуючись емпіристської концепції П., його англ. представник Шиллер критикував інтелектуалізм за нехтування людиномірними засадами досвіду й істини Н. им здійснюється дистинкція психологічних, емпіричних, математичних та логічних аспектів істини. Її прагматистське розуміння знайшло концентрований вираз у максимі - "Істина має працювати". Інструменталістська концепція П. Дьюї переносить увагу із внутрішніх на зовнішні, об'єктивні чинники емпіричного досвіду. Пізнання розглядається лише у реальному контексті дослідження як певний конфліктний екзистенційний акт. Інструменталізм Дьюї залишає поза увагою метафізичні пошуки адекватності між ідеями та речами і зосереджується на питанні про придатність ідей бути інструментами оптимального вирішення проблемних ситуацій. До загальноконтекстуалістських відгалужень інструменталізму відносяться концепції Мура, Мерфі, Пеппера. Соціальний аспект П. виокремлюють Браун, Бода, Кален, Дж. Mid, Морріс, Хук та ін. Операціоналістська концепція Бриджмена адаптує досвід інструменталізму до методологічних проблем сучасної фізики. Ретроспективний аналіз теоретичної еволюції П. здійснив Льюїс. Подальша еволюція прагматистської логіки наукового дослідження привела до синтезу П. з ідеями аналітичної філософії Гудмена, Куайна. Традиції П. знайшли ґрунт також у постмодерній концепції деконструкції у філософії Рорті.В.Головко -
15 rotatory
adj1) обертаючий2) що змінюється (чергується)3) обертальний4) обертовий; поворотний* * *a1) = rotary II2) обертаючий, обертальний3) який переміняється; який чергується -
16 westering
adj1) що рухається на захід; спрямований на захід2) що заходить (про сонце)* * *a1) що переміщується на захід, схиляється на захід ( про небесні тіл); той, що заходить ( про сонце)2) мop. той, що заходить до весту ( про вітер) -
17 мгновение
мить (-ти, ж. р.), момент, (народн.) мент (-ту), (не только секунда, минута) хвилина, хвилька, мінута; срв. Миг 1 и Момент. [Життя - то мить одна, і смерть є також тільки мить (Грінч.). Хай я умру! бо смерть - одна хвилина (Грінч.)]. В одно -ние - в одну мить, в один мент, одним ментом, миттю, умить, умент, в мінуті, як стій; срв. Мгновенно. [Сполохались пташки і в одну мить ущухли (Коцюб.). В один мент одно за одним переміняється (Г. Барв.). Одним ментом замішу й спечу (Сл. Ум.). Галя миттю кинулась, знайшла кожух і вдягла брата (Грінч.). «Ніколи мені!» - Наталка щезла вмить (Гр. Григор.). І в мінуті той іщезнув в морі під водою (Рудан.). Як стій відламав від стола одну ногу (Франко)]. В несколько -ний - в (за) (де)кілька моментів, ментів. [Уся ця подія скоїлася в декілька ментів (Крим.)]. В то, в это -ние - на (в) ту, цю мить, тієї, цієї мити, ту, цю мить, на (в) той, цей мент, на (в) ту, цю хвилину. [Забув на ту мить про все (Грінч.). В той мент, як Гафійка нагнулась (Коцюб.)]. В то же -ние - (в) ту-ж мить, в ту саму мить, тієї-ж (тієї самої) мити, в той-же (в той самий) мент, тієї-ж (тієї самої) хвилини, в мінуті. [Впав і ту-ж мить захріп (Грінч.). Тієї-ж мити він помітив, що… (Грінч.)]. Во -ние ока - як оком змигнути, як «га» сказати, (шутл.) за одним махом-пахом. [Наумиха, як оком змигнути, схопила граматку та вкинула її у піч (Коцюб.)]. Каждое -ние - кожну мить, кожної мити, що-мити, що-мить. [Зрада надо мною що-мить в'ється, б'ється (Вороний)]. На (одно) -ние - на (одну) мить, на (один) мент, на мінуту, на-млі-ока. [Він на мить справді забуває, де він (Крим.). Блискавка, що на мент осіяла (мене) (Крим.). На мінуту чорне небо запалахкотіло і погасло (Рудан.). Иноді вона (пітьма) немов підноситься на-млі-ока і ми бачимо проблиски великих рухів (Павлик)]. Ни на одно -ние не - і на одну мить не, і на один мент не. [І на одну мить не забуваю про своє лихо (М. Грінч.)].* * *мить, -ті; ( момент) моме́нт, -у, мент, -у; ( определённый короткий промежуток времени) хвили́на, хви́лька, хвили́нкав \мгновение о́ка — як оком змигну́ти
-
18 пережёвывать
пережевать пережовувати, пережувати, переминати, перем'яти, (о мног.) попережовувати, попереминати. -ть жвачку - ремиґати, переремиґати, жуйку пережовувати, пережувати, жвакати, пережвакати. Пережёванный - пережований, перем'ятий. -ться - пережовуватися, пережуватися, попережовуватися, бути пережованим.* * *несов.; сов. - пережев`атьпережо́вувати, пережува́ти и попережо́вуватипережёвывать жва́чку — прям., перен. пережо́вувати (жува́ти) жу́йку; ( о животных) ремига́ти
-
19 принцип
ПРИНЦИП ( від лат. principium - начало, основа) - 1) Першопочаток, те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорії, науки. Античні філософи прагнули віднайти П. існування усіх речей і, зазвичай, пов'язували його із субстанцією О. д XVI - XVII ст. в європейській філософії П. почали тлумачити здебільшого як категорію теоретико-пізнавальну на основі розрізнення того, що лежить в основі дійсності, - П. буття і того, що лежить в основі пізнання цієї дійсності, - П. пізнання. В подальшому розуміння П. переміщується у сферу логічного виразу пізнання; П. стає центральним поняттям, основоположною ідеєю, що пронизує певну систему знання і субординує його. У межах теоретичного знання П. означає вимогу розгортання самого знання у систему, де всі теоретичні положення логічно пов'язані між собою і випливають певним чином одне з одного. Будьяка теоретична система знання ґрунтується на принципах, пов'язаних між собою. 2) Внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні й теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різноманітних сферах діяльності. -
20 rotatory
См. также в других словарях:
перемётываться — ПЕРЕМЕТНУТЬСЯ, нусь, нёшься; сов. (разг.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
перемішуватися — I ується, недок., переміша/тися, а/ється, док. 1) Змішуючись, мінятися місцями. || перен. Ставати неясним, переплутуватися (про враження, думки і т. ін.). 2) Об єднуватися, поєднуватися, змішуватися з чим небудь. || Розташовуватися впереміжку з… … Український тлумачний словник
переміна — и, ж. 1) Дія за знач. переміняти I, перемінювати, перемінити 1) і перемінятися, перемінюватися … Український тлумачний словник
переміжний — а, е. Який діє, проявляється і т. ін. з перервами, циклічно. •• Перемі/жна пропа/сниця мед. те саме, що малярі/я … Український тлумачний словник
перемірюватися — юється, недок. Пас. до перемірювати … Український тлумачний словник
перемірятися — я/ється, недок. Пас. до переміряти … Український тлумачний словник
перемінливий — а, е, рідко. Такий, що часто змінюється, схильний до частих змін; мінливий … Український тлумачний словник
задання виробки на переміщений блок — задание выработки на перемещенный блок – маркшейдерська задача, яка виникає при розробці порушених ділянок; вирішується з метою встановлення положення зміщеного блока, виявлення параметрів тектонічного порушення та задавання напряму виробці, яка… … Гірничий енциклопедичний словник
гідравлічна машина — гидравлическая машина hydraulic machine hydraulische Maschine – пристрій, який перетворює механічну роботу в енергію потоку рідини і навпаки. Г.м., в якій в результаті обміну енергією відбувається перетворення механічної енергії рідини в… … Гірничий енциклопедичний словник
внутрішньопластове горіння — внутрипластовое горение interbedding combustion *in situ Verbrennung, Flözbrand – спосіб розробки нафтових родовищ, який ґрунтується на екзотермічних окислювальних реакціях вуглеводнів, г.ч. пластової нафти із закачуваним у пласт окиснювачем… … Гірничий енциклопедичний словник
конвеєр шнековий — конвейер шнековый screw conveyor *Schneckenförderer різновид конвеєра, принцип дії якого оснований на переміщенні насипних вантажів шнеком (ґвинтом), який обертається по горизонтальному або похилому закритому жолобу. К.ш. різновид трансп. машин… … Гірничий енциклопедичний словник